Aliis inserviendo - consumor. Deus lo volt.
Жили-були, пили й крали в рф паркетні генерали.
Хоч мали гори і поля, їх муляла чужа земля.
Зібрались крадії в погонах полізти за чужі кордони,
А цар їх, на ім"я пуйлан, придумав дуже хитрий план :
"Щоб захопить чужий горОд, скажу, що всі - один народ.
А раз ми всі - одна сім"я, то вами править буду я !"
Усім, кого хотів убити, брехав, що хоче їх звільнити,
А хто здаватися не хоче, того замучать і замочать.
Окрім землі, віддав наказ - украсти також унітаз.
Поставив дату для початку й поставив на указ печатку.
Сказали "Єсть!" війська паркетні і взяли для солдат пакети.
Парадні форми поскладали, щоб зразу вішати медалі,
Взяли на дві доби пайків, взяли з навчань призивників,
Підняли армію і зброю і все поперли за собою.
Щоб було легше землю вкрасти, вночі придумали напасти.
Мовляв, коли хазяїн спить, його простіше розбомбить.
Одного лиш не врахували, що хазяї в ту ніч не спали -
Про підлий напад рано вранці сказали їм американці.
За рідни села і міста народ боротися повстав :
Чужинців били і стріляли, та ними ж землю удобряли.
Непереможні Збройні Сили піхоту, як траву косили,
Ворожі танки й кораблі топили в морі і в землі.
І в день і в нічку воювали - земля їм сили надавала,
Як світ побачив тих Героїв - одразу дав найкращу зброю.
Пуйлан очам своїм не вірив, у люті став кривавим звіром,
Понищів села і міста, та переваги не дістав.
Він кидав танки в Україну, а їх палили Джавелини,
Штовхав у бій нові отари, а їх бомбили Байрактари.
Усі броньовани колони палили Стугни і Піони.
Жадав хоча б морської слави, але і там його послали.
Не було у царя ідей, він кидав в бій усіх людей,
Аж поки на чужій землі лягли останні москалі.
В порожніх хатах і палатах вже не було ким керувати.
Лишився тільки пес дон-дон, бо не пустили за кордон.
Почули це усі народи, в яких пуйлан забрав горОди,
Та й стали землі повертати, а гада кинули за грати.
Звільнився першим наш народ, вернув Воронеж, Белгород,
Усю Кубань, півострів Крим, ОРДЛО і все, що рядом з ним.
Молдова, дай їй Бог здоров"я, собі вернула Приднестров"я.
Абхазію вернув грузін, щоб посадити апельсін.
Карелію вернули фіннам, ну а японцям - Сахаліна,
А потім трохи покурили і повернули ще й Курили.
Ніхто не брав чужий шматок, Китай вернув Владівосток,
Далекій Схід вернув увесь, але і це ще не кінець...
Прийшли поляки на нараду, щоб повернуть Калінінграда,
Казах вернув собі шматок, вернувсь монголам їх куток,
Усі ліси, поля і води забрали корінні народи.
А від імперії у раз лишився тільки унітаз.
На ньому верхи, як на троні, сидів пуйлан в самій короні,
А в цілім світі без землі лишились тільки москалі.
Вони чуже так жадно крали, що власну хату занедбали.
Інакше й бути не могло - добро пітьму перемогло !
Яка мораль у цій історії ? Немає щастя в території,
Щасливі тільки ті народи, які за правду і свободу !
Олександр Висоцький, тероборона, травень 2022 р.
Хоч мали гори і поля, їх муляла чужа земля.
Зібрались крадії в погонах полізти за чужі кордони,
А цар їх, на ім"я пуйлан, придумав дуже хитрий план :
"Щоб захопить чужий горОд, скажу, що всі - один народ.
А раз ми всі - одна сім"я, то вами править буду я !"
Усім, кого хотів убити, брехав, що хоче їх звільнити,
А хто здаватися не хоче, того замучать і замочать.
Окрім землі, віддав наказ - украсти також унітаз.
Поставив дату для початку й поставив на указ печатку.
Сказали "Єсть!" війська паркетні і взяли для солдат пакети.
Парадні форми поскладали, щоб зразу вішати медалі,
Взяли на дві доби пайків, взяли з навчань призивників,
Підняли армію і зброю і все поперли за собою.
Щоб було легше землю вкрасти, вночі придумали напасти.
Мовляв, коли хазяїн спить, його простіше розбомбить.
Одного лиш не врахували, що хазяї в ту ніч не спали -
Про підлий напад рано вранці сказали їм американці.
За рідни села і міста народ боротися повстав :
Чужинців били і стріляли, та ними ж землю удобряли.
Непереможні Збройні Сили піхоту, як траву косили,
Ворожі танки й кораблі топили в морі і в землі.
І в день і в нічку воювали - земля їм сили надавала,
Як світ побачив тих Героїв - одразу дав найкращу зброю.
Пуйлан очам своїм не вірив, у люті став кривавим звіром,
Понищів села і міста, та переваги не дістав.
Він кидав танки в Україну, а їх палили Джавелини,
Штовхав у бій нові отари, а їх бомбили Байрактари.
Усі броньовани колони палили Стугни і Піони.
Жадав хоча б морської слави, але і там його послали.
Не було у царя ідей, він кидав в бій усіх людей,
Аж поки на чужій землі лягли останні москалі.
В порожніх хатах і палатах вже не було ким керувати.
Лишився тільки пес дон-дон, бо не пустили за кордон.
Почули це усі народи, в яких пуйлан забрав горОди,
Та й стали землі повертати, а гада кинули за грати.
Звільнився першим наш народ, вернув Воронеж, Белгород,
Усю Кубань, півострів Крим, ОРДЛО і все, що рядом з ним.
Молдова, дай їй Бог здоров"я, собі вернула Приднестров"я.
Абхазію вернув грузін, щоб посадити апельсін.
Карелію вернули фіннам, ну а японцям - Сахаліна,
А потім трохи покурили і повернули ще й Курили.
Ніхто не брав чужий шматок, Китай вернув Владівосток,
Далекій Схід вернув увесь, але і це ще не кінець...
Прийшли поляки на нараду, щоб повернуть Калінінграда,
Казах вернув собі шматок, вернувсь монголам їх куток,
Усі ліси, поля і води забрали корінні народи.
А від імперії у раз лишився тільки унітаз.
На ньому верхи, як на троні, сидів пуйлан в самій короні,
А в цілім світі без землі лишились тільки москалі.
Вони чуже так жадно крали, що власну хату занедбали.
Інакше й бути не могло - добро пітьму перемогло !
Яка мораль у цій історії ? Немає щастя в території,
Щасливі тільки ті народи, які за правду і свободу !
Олександр Висоцький, тероборона, травень 2022 р.
